Звуки й літери: як почати знайомство з читанням

Звук ми чуємо й вимовляємо, а літеру бачимо та пишемо. На початку корисно розрізняти ці дії: послухати слово, помітити знайомий звук, а потім подивитися, якою літерою його позначають. Не обов’язково робити все в межах однієї гри.

Нижче — приклади для спільної діяльності. Вони не є курсом навчання читання чи перевіркою вікових норм. Візьміть знайомі дитині слова й залиште час на її відповідь. Якщо завдання незрозуміле, поверніться до звичайної розмови про предмет або картинку.

Почніть зі значення слова

Перш ніж просити знайти звук у слові, переконайтеся, що дитина знає саме слово. Покажіть іграшкову мишу або зображення й запитайте, хто це. Можна коротко поговорити, що вона робить і де живе у вашій вигаданій історії.

НУМО в матеріалі «Я та слова» розглядає слухання, спілкування та розповіді за зображеннями як частини розвитку мовлення. Для наших ігор це корисне нагадування: слово має бути частиною зрозумілого спілкування, а не лише карткою для правильної відповіді.

Гра 1. Слухаємо початок

Візьміть два знайомі зображення: миша та сонце. Назвіть обидва звичайним голосом. Потім трохи протягніть перший звук у слові «миша»: «м-м-миша». Запропонуйте показати, яке слово починається так само, як ваше «м-м-м».

У цій спробі поки не потрібна написана літера. Дитина слухає й співвідносить слово із зображенням. Якщо вона показує на сонце, повторіть назви обох картинок по черзі. Можна самому показати один приклад, а потім дати дитині іншу пару.

Не додавайте до звука зайвий голосний: для цієї гри промовляємо [м], а не назву літери «ем». Назву літери можна пояснити окремо, коли перейдете до написаного знака. Так умова залишається зрозумілою: зараз ми саме слухаємо початок слова.

Гра 2. Знаходимо пару

Підготуйте картинки миші, маку й кота. Разом назвіть їх, а потім запропонуйте об’єднати слова, у яких однаково починається звучання. Якщо три варіанти створюють плутанину, залиште спершу два й додайте третій пізніше.

Можна змінитися ролями: дитина показує пару, дорослий повільно вимовляє слова й пояснює, що почув. Не поспішайте перетворювати гру на змагання. Зручніше обрати одну пару й перевірити її кілька разів, ніж пройти великий набір карток.

Гра 3. Зустрічаємо літеру

Коли гра зі звуком уже зрозуміла, покажіть велику друковану літеру М. Поясніть, що це знак, який зустрічається на початку написаного слова «миша». Напишіть слово самі й покажіть потрібне місце. Тепер ви дивитеся на написане, а не вгадуєте лише на слух.

Запропонуйте знайти таку саму літеру серед двох-трьох великих знаків. Потім можна пошукати її в назві книжки. Не потрібно просити прочитати весь напис, якщо завданням було лише впізнати М. Назвіть, що саме вдалося: «Ти знайшов той самий знак».

Для наступної спроби змініть колір або розмір літери, зберігаючи чіткий друкований вигляд. Якщо дитина захоче, вона може викласти її великими деталями конструктора. Це окрема творча дія; вона не має ставати вимогою бездоганно написати літеру.

Гра 4. Придумуємо історію до картинки

Покладіть перед собою зображення миші й будинку. Почніть коротко: «Миша прийшла до дверей». Запропонуйте дитині вирішити, що сталося далі. Можна намалювати ще одну деталь або додати іншого героя.

Дорослий записує одну фразу зі спільної історії та читає її вголос. Дитина бачить, що написане зберігає зміст сказаного. Якщо їй цікаво, знайдіть у фразі вже знайому літеру. Якщо ні — залиште історію завершеною без додаткової перевірки.

Коли змінити завдання

Якщо дитина відповідає навмання, спочатку перевірте прості речі: чи знайомі назви зображень, чи було чутно слова, чи зрозуміло, що треба показати. Можна попросити повторити умову своїми словами або самому показати одну спробу.

Не поєднуйте одразу слухання, пошук літери, письмо й читання нового слова, якщо якась частина ще викликає труднощі. Оберіть одну дію. За повторюваних запитань щодо навчання обговоріть конкретні спостереження з педагогом: які слова та умови були, що дитина зробила сама.

У «Рік до школи» є вправа зі словом «миша» та першим звуком [м]. Вона дає ще одну нагоду спробувати слуховий вибір, але не замінює спільного читання й розмов. Опис грамоти у грі допоможе співвіднести вправу з домашніми прикладами.

Джерело

• НУМО: «Я та слова» — мовлення, слухання та розповіді. Конкретні чотири сценарії вище запропоновані проєктом; це не стандартизована методика перевірки читання.